Тейлор А. Дж. П. Габсбурзька монархія 1809–1918.
Обновлено: 3 дня назад
Тейлор А. Дж. П. Габсбурзька монархія 1809–1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини / пер. з англ. А. Портнова, С. Савченка ; наук. ред. В. Расевич ; дизайн Т. Валуєвої. Львів : ВНТЛ-Класика, 2002. 268 с.
Класична праця британського історика Алана Дж. П. Тейлора «Габсбурзька монархія 1809–1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини» присвячена детальному аналізу еволюції, внутрішньої динаміки та причин краху держави Габсбургів у її останній столітній період існування.
Тейлор розглядає Австрійську імперію не як класичну національну державу, а як набір спадкоємних володінь, об'єднаних виключно династією. На його думку, монархія існувала заради інтересів правлячої родини та зовнішньої політики, а не задля добробуту населяючих її народів. Головним наскрізним мотивом книги виступає нерозрішимий національний конфлікт між династичним абсолютизмом та вибухом національної самосвідомості численних народів імперії. Вся історія XIX століття постає у вигляді постійного пошуку форм державного устрою між бюрократичним централізмом, опертим на Відень федералізмом та дуалізмом, який задовольнив інтереси німців і мадярів за рахунок інших етносів.
У хронологічному розрізі виклад розпочинається з епохи Меттерниха та дожовтневого періоду, коли після розпаду Священної Римської імперії утвердився консервативний режим, що намагався заморозити суспільний розвиток. Революція 1848 року та «Весна народів» підірвали цей лад, викликавши потужні повстання, які зрештою були придушені за допомогою армії, після чого наступив період неоабсолютизму. Поразки у війнах змусили владу шукати компроміси, що призвело до конституційних експериментів і завершилося укладанням австро-угорського компромісу 1867 року, який перетворив імперію на дуалістичну державу з домінуванням німецької та угорської еліт.
Останній етап існування монархії характеризується глибокою політичною кризою, мовними конфліктами в парламенті, загостренням балканського та південнослов'янського питань, а також марними спробами врятувати державність через запровадження загального виборчого права. Перша світова війна перетворила країну на військову диктатуру, призвела до економічного виснаження та остаточного розпаду восени 1918 року на нові національні республіки.
Алан Тейлор викладає матеріал у властивій йому іронічній та гострій манері, критично оцінюючи здатність Габсбургів до своєчасних реформ і доводячи, що імперія загинула не лише через зовнішні удари, але й внаслідок внутрішніх структурних суперечностей, які династія так і не змогла подолати.
Переклад виконаний українськими істориками Андрієм Портновим та Сергієм Савченком 2002 року.
Комментарии